Гайморотомія

Гайморотомія – одна з найбільш часто виконуваних операцій в нашій клініці.

Кіста пазухи носа – це доброякісна пухлина з еластичними стінками, всередині якого міститься рідина.

Кіста розвивається внаслідок тривалого подразнення слизової оболонки.

Це роздратування може мати будь-яку природу:

• механічну
• запальну
• алергічну.

Всі додаткові пазухи носа влаштовані одноманітно. Вони являють собою порожнечі в кістках черепа, покриті слизовою оболонкою і з’єднані за допомогою отвору (соустя) з порожниною носа. Усередині пазухи знаходиться повітря, який оновлюється при кожному дихальному циклі. Так, при вдиху повітря висмоктується з пазух, і при видиху – заходить в пазухи.

Іноді у людини може бути не одне сполучення, а два або кілька. Нерідко вони бувають великих розмірів. Причиною такої анатомії може бути вроджена особливість або наслідки перенесених операцій на пазухах носа. В такому випадку в пазухи потрапляє більший потік повітря, він «б’є» в певне місце, що викликає разражение слизової оболонки і в довгостроковій перспективі – зростання кісти. Схожа ситуація відбувається при наявності в пазусі перегородок.

До дна верхньощелепної (гайморової) пазухи прилягають коріння зубів верхньої щелепи. Нерідко відстань від верхівок коренів зубів до слизової оболонки становить менше 1 мм. Будь-які запальні процеси в коренях зубів, наприклад гранульоми або періодонтит, також можуть призводити до утворення кіст.

Причому в цьому випадку кіста служить захисним бар’єром, який гальмує поширення інфекції всередину пазухи. Кісти в пазухах також можуть виникнути, як реакція на хронічну носову алергію або хронічний гнійний синусит.

Дуже часто кісти безсимптомні та можуть бути випадковими знахідками при виконанні комп’ютерної томографії (КТ) або магнітно-резонансної томографії (МРТ) голови.

Кісти придаткових пазух носа не схильні перетворюватися у злоякісні, тому боятися їх не варто. Якщо кіста безсимптомна – з нею можна спокійно жити. Якщо присутній біль – кісту необхідно видалити. Операція проводиться під ендоскопічним контролем, вона дуже щадна і виконується амбулаторно під місцевою анестезією.